-
1 все
I див. весь II1) ( завжди) always; all the time2) ( досі) still3) ( тільки) all, only4) (дедалі, чимраз)5)все ж таки — nevertheless, yet; for all that, though, however
-
2 все
I с.1) todo mон сказа́л ей все — él se le dijo todoоста́ться без всего́ — quedarse sin nadaнесмотря́ на все — a pesar de todo2) род. п. п. (всего́) при сравн. ст. употр. в знач. превосх. ст.прия́тнее всего́ путеше́ствовать по́ морю — lo más agradable es viajar por el marэ́то лу́чше всего́ — esto es lo mejor••при всем том — sin embargo ( тем не менее); por demás, además ( вдобавок)все равно́ — es igual, da lo mismo, no importaмне все равно́ — me es igual, me da lo mismoвсего́ хоро́шего! — ¡que siga bien!, ¡hasta otra!II нареч. разг.1) ( всегда) siempre, todo el tiempo ( все время); continuamente ( постоянно)вы все сиди́те оди́н — (usted) siempre está solo2) ( до сих пор) todavía, hasta ahora, aún3) ( только) todo; precisamente ( именно)э́то все ты винова́т — todo es por tu culpa4) (перед сравн. ст.) todoвсе лу́чше, ху́же — todo lo mejor, lo peorвсе да́льше — más alláвсе бо́лее и бо́лее — cada vez más y más••все же — con todo, a pesar de -
3 все
I всёс. р. к весьII всё, нареч.1) (всегда, всё время) toujoursон всё в разъе́здах — il est toujours en voyage
он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique
2) (до сих пор, не переставая) encore3) (однако, тем не менее)как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas
4) (перед сравн. ст.) de plus en plusвсё да́льше — de plus en plus loin
всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus
5) (только, исключительно) разг. tout- всё жеIIIмн. от весь* * *n1) gener. tout (при перечислении), dans sa totalité, l'ensemble de(...) (...), la totalité de(...) (...), tout (обычно с определённым артиклем), tout le monde, tout à tout, toutes, tous, pan(...) (...)2) obs. généralité -
4 все
I тж. всёсм. весьII всё, нареч.1) ( всё время) ímmer, ímmerfórt; fórtwährend, die gánze Zeitвсё ещё — ímmer noch
он всё пи́шет — er schreibt ímmerfórt
2) (перед сравн.ст.) ímmerвсё бо́льше — ímmer größer; ímmer mehr ( количественно)
всё лу́чше — ímmer bésser
••всё ж, всё же ( однако) — doch, dénnoch, ímmerhin
всё равно́ — éinerlei
мне всё равно́ — es ist mir ganz egál
и всё из-за твое́й ле́ни — und das álles nur wégen déiner Fáulheit
-
5 больше
1) сравн. ст. от большой más grande, mayor2) (сравн. ст. от много) másеще бо́льше — todavía másнемно́го бо́льше — un poco másкак мо́жно бо́льше — lo más posible, cuanto másвдвое бо́льше — dos veces másвсе бо́льше и бо́льше — más y más, cada vez más3) (в отриц. предложении - уже́ или впередь) másбо́льше не могу́! — ¡no puedo más!бо́льше не бу́ду! — ¡no lo haré más!, ¡no lo volveré a hacer!чтоб бо́льше э́того не́ было! — ¡que no se repita más!; ¡que no se vuelva a repetir!он там бо́льше не живет — ya no vive allí4) разг. ( преимущественно) sobre todo, ante todoя люблю́ идти́ бо́льше гора́ми — me gusta más andar por las montañas••ни бо́льше и ни ме́ньше как... — ni más ni menos que... -
6 most
1. nнайбільша кількість; більша частинанайбільшийat most — найбільше, максимально
3. adv (sup від much)1) більш за все, найбільше2) надто, надзвичайно, найвищою мірою; дуже3) для утворення найвищого ступеня багатоскладових прикметників і прислівників* * *I nнайбільша кількість; більша частинаII a1) super від much 1, many2) найбільшийIII advfor the most part — головним чином; здебільшого
1) superl від much 2 II найбільше, більш за все, щонайбільше2) служить для утворення найвищ. cт. багатоскладових пpикм.; пpиcл.3) посил. дуже, досить; надзвичайноIV a; (скор. від almost); амер., діал. -
7 most
[məust] 1. adjmost people — бі́льшість люде́й
2. nfor the most part — головни́м чи́ном
найбі́льша кі́лькість, бі́льша части́наmost of the time — бі́льша части́на ча́су
3. adv ( sup від much 2.)to make the most of — ви́користати цілко́м
1) більш за все, найбі́льшеwhat pleased me most — що мені́ більш за все сподо́балося
2) на́дто, надзвича́йно, найви́щою мі́роюthe play was most gripping — п'є́са була́ ду́же захо́плююча
3) для утворення sup багатоскладових прикметників і прислівниківthe most famous of these writers — найбі́льш відо́мий се́ред цих письме́нників
4)at most — найбі́льше; не більш як
eight at most — найбі́льше ві́сім; не більш як ві́сім
-
8 grow
v (past grew; p.p. grown)1) рости; виростати; збільшуватися; посилюватися2) вирощувати, культивувати3) відрощувати, відпускати (волосся)4) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку ставатиto grow dark — смеркати, темніти
grow down, grow downwards — зменшуватися, скорочуватися
grow on smb. — охоплювати, опановувати когось; дедалі більше подобатися комусь
grow up — виростати; ставати дорослим
* * *v(grew; grown)1) рости, збільшуватися; підсилюватися; виростати (нaпp., про дітей)2) вирощувати, культивувати; давати врожай чого-небудь ( про ґрунт)3) відрощувати, відпускати (волосся, бороду)4) to grow into smth вростати в що-небудь; перетворюватися на що-небудь; входити (у вжиток, моду)5) to grow out of smth виростати, виникати з чого-небудь; переростати що-небудь, виходити за рамки, межі, розміри чого небудь; виходити (із вжитку, моди е т. п.); відвикати від чого-небудь з віком або з часом6) to grow (over) with smth заростати чим-небудь, бути покритим чим-небудь7) to grow on smb все більше впливати на кого-небудь; подобатися усе більше кому-небудь8) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку робитися, ставати9) у сполученні з наступним інфінітивом означає початок дії, вираженої інфінітивом -
9 increasingly
advвсе більше й більше* * *[in'kriːsiçli]advусе більше, усе більшою мірою -
10 grow on
= grow upon1) заволодіва́ти; опано́вувати2) деда́лі бі́льше подо́батисяthe tune grows upon me — ця мело́дія подо́бається мені́ все бі́льше й бі́льше
-
11 grow
v(grew; grown)1) рости, збільшуватися; підсилюватися; виростати (нaпp., про дітей)2) вирощувати, культивувати; давати врожай чого-небудь ( про ґрунт)3) відрощувати, відпускати (волосся, бороду)4) to grow into smth вростати в що-небудь; перетворюватися на що-небудь; входити (у вжиток, моду)5) to grow out of smth виростати, виникати з чого-небудь; переростати що-небудь, виходити за рамки, межі, розміри чого небудь; виходити (із вжитку, моди е т. п.); відвикати від чого-небудь з віком або з часом6) to grow (over) with smth заростати чим-небудь, бути покритим чим-небудь7) to grow on smb все більше впливати на кого-небудь; подобатися усе більше кому-небудь8) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку робитися, ставати9) у сполученні з наступним інфінітивом означає початок дії, вираженої інфінітивом -
12 most
I nнайбільша кількість; більша частинаII a1) super від much 1, many2) найбільшийIII advfor the most part — головним чином; здебільшого
1) superl від much 2 II найбільше, більш за все, щонайбільше2) служить для утворення найвищ. cт. багатоскладових пpикм.; пpиcл.3) посил. дуже, досить; надзвичайноIV a; (скор. від almost); амер., діал. -
13 gain
I n pl досягнення, завоювання- revolutionary gains революційні завоюванняII v1. здобути користь, вигоду2. добитися, завоювати; відстояти свою позицію/ точку зору тощо- to gain in authority здобувати все більше влади/ більше уваги- to gain smbd.'s confidence завоювати чиюсь довіру- to gain one's end досягнути своєї цілі, добитися свого- to gain ground- to gain a majority of 20 votes добитися переваги/ більшості у 20 голосів- to gain one's object досягнути своєї цілі, добитися свого- to gain one's point відстояти свою позицію/ точку зору- to gain seats (in parliament, etc) отримати місце, добитися місця (в парламенті тощо)- to gain time виграти/ відтягнути час- to gain a victory отримати перемогу -
14 зеркало
дзеркало, люстро, свічадо, (полон.) верцадло. [То йому так потрібно, як сліпому дзеркало (Приказка). Все більше до того письменство наближається, щоб зробитись справжнім дзеркалом життя (Єфр.). Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла (Котл.)]. Смотреться в -ло - видивлятися, виглядатися, визиратися у дзеркало, в люстро. [В золотеє люстерко видивлялася (Чуб. V)]. Отражаться в -ле - відбиватися у люстрі; у дзеркалі, відзеркалюватися. На -ло неча пенять, коли рожа крива - який чорт у воду глянув, такий і з води виглянув (Приказка).* * *1) дзе́ркало, лю́стро;, поэз. свіча́до; верца́дло2) перен. дзе́ркало -
15 drift apart
phr vрозходитися; губити один одного з очей; віддалятися все більше -
16 drift apart
phr vрозходитися; губити один одного з очей; віддалятися все більше -
17 проход
1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.* * *1) ( действие) прохо́дження2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -аза́дний \проход — анат. за́дній прохі́д, відхі́дник, гузи́ця, гу́зник, а́нус
-
18 effort
n1. зусилля; напруження2. спроба3. зусилля; боротьба за що-небудь4. pl діяльність- all-out effort усесторонні зусилля- atomic effort колосальні зусилля- combined effort об'єднані зусилля- common defense efforts загальні зусилля для зміцнення оборони- concerned efforts погоджені зусилля- continuing efforts діяльність, яка продовжується- deadlocked effort зусилля, які застосовують на переговорах, що зайшли в глухий кут- determined effort рішучі зусилля- disarmament efforts діяльність/ зусилля в області роззброєння- mutual efforts взаємні/ спільні зусилля- sincere efforts щирі зусилля- vain efforts марні зусилля- war efforts воєнні зусилля- well-directed efforts цілеспрямовані зусилля- to bring the efforts to a successful conclusion довести зусилля до успішного закінчення- to combine efforts об'єднувати зусилля- to damage efforts завдати шкоди зусиллям- to direct one's efforts to smth. віддавати сили чомусь; направляти зусилля на щось- to exert efforts напружувати зусилля- to pool efforts об'єднувати зусилля- to resume diplomatic efforts відновити дипломатичні зусилля- to step up efforts нарощувати зусилля; прикладати все більше зусиль- to thwart the efforts перешкодити зусиллям; звести нанівець зусилля- to undercut efforts підривати зусилля- to waste efforts марно затрачати зусилля- to waste efforts марно витрачати зусилля- to wreck peace-making efforts підривати миротворчу діяльність -
19 absondern
absondern юр. выделя́ть (иму́щество и́ли его́ часть из насле́дственной и́ли ко́нкурсной ма́ссы)absondern выделя́ть (пот, желчь, смолу́ и т.п.)absondern, sich II (von D) уединя́ться, сторони́ться, чужда́ться (кого-л.)er sondert sich immer mehr von seinen Freunden ab он все бо́льше отдаля́ется от свои́х друзе́йabsondern выделя́ться (о по́те, желчи, смоле́ и т.п.) -
20 abstumpfen
abstumpfen I vt притупля́ть (иглу́, нож); среза́ть, стё́сывать (углы́, гра́ни)abstumpfen притупля́ть чу́встваer hatte sein Gewissen abgestumpft он усыпи́л свою́ со́вестьabstumpfen хим. нейтрализова́ть; флегматизи́ровать (взры́вчатое вещество́)abstumpfen II vi (s) притупи́ться, стать тупы́мer ist gegen alles Schöne abgestumpft чу́вство прекра́сного у него́ соверше́нно притупи́лосьabstumpfen тупе́ть; впада́ть в апа́тиюder Alte stumpft immer mehr ab стари́к все бо́льше впада́ет в де́тство
См. также в других словарях:
найбільше — найбі/льш, присл. 1) Більш за все, більше за інших; особливо. 2) У сполуч. з прикметником і прислівником уживається для творення найвищого ступеня якості … Український тлумачний словник
найбільше — 1) присл. (щодо максимально можливого вияву інтенсивности якоїсь дії), найбільш, найдужче, найсильніше, якнайбільше, щонайбільше, більш(е) за все (за всіх щодо людей і, рідше, тварин), (по)над усе; особливо, найпаче, найпак (найбільшою мірою);… … Словник синонімів української мови
більше — рідше більш, присл. 1) Вищ. ст. до багато 2). •• Більш за все ; Більш усьо/го ; Бі/льше всьо/го найбільше. Більш менш приблизно, якоюсь мірою. Ні більш, ні менш [як ...] саме, якраз так; так само, як ... 2) Уживається в реченнях із запереченням… … Український тлумачний словник
Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… … Гірничий енциклопедичний словник
гази природні горючі — газы природные горючие combustible natural gases *natürliche Brenngase суміші газів земної кори вуглеводні метанового ряду і невуглеводневих компонентів здатних горіти. Зустрічаються в осадовому чохлі земної кори у вигляді вільних скупчень, а… … Гірничий енциклопедичний словник
вугілля викопне — уголь ископаемый fossil coal (mineral) fossile Kohle тверда горюча копалина органічного походження. Утворилося переважно з рослинних решток. Колір від бурого до чорного. Густина 0,92…1,7, твердість 1…3. Виділяють гумоліти (вугілля кам’яне,… … Гірничий енциклопедичний словник
Корниенко, Владимир Витальевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Корниенко. Владимир Корниенко Полное имя Владимир Витальевич Корниенко Дата рождения 17 августа 1981(1981 08 17) (31 год) Место р … Википедия
Стійкі звороти — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка більше того, на думку Шептицького // що більше (до того ж), на думку Шептицького // Калька з рос. более того у випадку використання // у разі використання // Калька з рос. в случае… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Кёльн — У этого термина существуют и другие значения, см. Кёльн (значения). Город Кёльн … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия
